В основу нового КПК України покладено:

- встановлення порядку кримінального провадження на засадах пріоритетності захисту прав і свобод людини;

- забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності сторін обвинувачення і захисту у кримінальному процесі;

- вдосконалення і оптимізація процедур кримінального провадження та підвищення оперативності та ефективності кримінального судочинства. Зокрема:

- створено рівні можливості у доведенні своєї позиції для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності (сторони кримінального провадження наділено максимально рівним (на скільки це можливо) обсягом процесуальних прав, зокрема, щодо збирання та подання доказів безпосередньо до суду, слідчий та прокурор позбавлені фактично “монопольного” права на збирання та подання доказів);

- оновлена процедура досудового розслідування (позбавлення органи прокуратури повноважень безпосередньо здійснювати досудове розслідування, об’єднані раніше відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну – досудове розслідування, скасовано необхідності прийняття формального акта для порушення кримінальної справи, запроваджено Єдиний реєстр досудових розслідувань, вдосконалено порядок проведення негласних слідчих дій, запроваджено сучасні слідчі (розшукові) дії, що відповідають вимогам часу);

- суттєво розширено судовий контроль на стадії досудового розслідування (віднесення до компетенції судді розгляду багатьох питань, які раніше приймалися одноособово слідчим чи прокурором);

- удосконалення системи запобіжних заходів (суттєве обмеження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою шляхом розширення переліку альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів (запровадження домашнього арешту, вдосконалення запобіжного заходу у вигляді застави, застосування електронних засобів контролю тощо);

- запроваджено особливі види кримінального провадження (кримінальне провадження на підставі угод, суттєве розширення кримінального провадженням у формі приватного обвинувачення);

- підвищено рівень захисту прав потерпілого та інших учасників кримінального провадження;

- посилено роль захисника (адвоката) та гарантій його незалежності;

- змінено роль прокурора в кримінальному провадженні;

- запроваджено новий порядок використання показань (суд має право використовувати та обґрунтовувати судові рішення виключно показаннями, які були отримані в суді або надані в присутності судді під час досудового розслідування, при цьому показання надані слідчому, прокурору – не мають доказової сили для суду. Як наслідок, зникає сенс застосування обману, погроз чи насильства з метою примушення осіб дати певні показання, оскільки показання, надані слідчому чи прокурору, за будь-яких умов не мають доказового значення для суду);

- запроваджено підвищені вимоги до складу суду, що здійснює судовий розгляд окремих категорій справ (стосовно високо посадовців, неповнолітніх);

- вдосконалено судове провадження (ліквідовано можливість повернення справи на додаткове розслідування, запроваджено суд присяжних тощо);

- зменшені строки кримінального провадження;

- запроваджено використання сучасних технологій у кримінальному судочинстві (проведення процесуальних дій як на досудовій, так і судовій стадіях процесу в режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, електронних засобів контролю при обранні стосовно особи запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, в тому числі домашнього арешту тощо).