Андрій ПОРТНОВ

політик

офіційний сайт

Меню Закрити

Рубрика: ДІЯЛЬНІСТЬ В АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА

Проект Закону України «Про прокуратуру» №3541 від 05.11.2013

Законопроект передбачає:

- повне скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий “загальний нагляд”);

- звуження повноважень прокурора щодо представництва в суді інтересів громадянина або держави;

- вдосконалення організаційної структури органів прокуратури (передбачається формування трирівневої системи органів прокуратури: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, при цьому пропонується ліквідувати спеціалізовані прокуратури (транспортні, військові, природоохоронні), а також міські або районні в містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно);

- ускладнення доступу до професії прокурора та посилення гарантій незалежності прокурора (запроваджуються підвищені вимоги до кандидатів на посаду прокурора та передбачається прозора, конкурсна процедура добору кандидатів на посаду прокурора, яка включатиме в себе, зокрема, проведення анонімного тестування; конкурсна процедура запроваджується і при переведенні прокурора на посаду до органу прокуратури вищого рівня; запроваджується чітка та змагальна процедура розгляду скарг на дії прокурорів, яка гарантує неупереджену перевірку скарг будь-якої особи; врегульовується порядок взаємовідносин між прокурорами при наданні наказів чи вказівок);

- посилення ролі органів прокурорського самоврядування.

Проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» № 2522а від 04.07.2013

Законопроектом:

- пропонується, щоб утворення, реорганізація та ліквідація судів, а також визначення їх мережі здійснювалося законами, а не указами Президента України;

- пропонується змінити повноваження Верховного Суду України, наділивши його правом забезпечувати однакове застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції;

- пропонується змінити положення щодо участі Верховної Ради України у процесі обрання суддів на посади та у звільненні їх з посад;

- пропонується скасувати п’ятирічний строк призначення на посаду судді вперше (передбачається, що призначення на посаду судді здійснюватиметься Президентом України безстроково, при цьому Глава держави призначатиме особу на посаду судді лише на підставі та згідно з поданням Вищої ради юстиції, тобто роль Президента України носитиме фактично церемоніальний характер і залежатиме від змісту волевиявлення Вищої ради юстиції (аналогічні за змістом положення стосуються і права Президента України на переведення суддів, де рішення Президента України залежатиме від змісту подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та згоди судді на переведення).

- пропонується вилучити положення про строк повноважень Генерального прокурора України;

- пропонується, щоб переведення судді до іншого суду у всіх випадках, в тому числі й у разі ліквідації чи реорганізації суду, здійснювалося лише за його згодою, що дозволить унеможливити вплив на суддів та їх примусове переведення до іншого суду, при цьому, переведення судді до суду вищої інстанції здійснюватиметься на конкурсній основі;

- пропонується розділити підстави для звільнення судді від підстав припинення повноважень на посаді судді;

- пропонується змінити склад та порядок формування Вищої ради юстиції, а також її повноваження (закріпити, що 12 із 20 членів становитимуть судді, призначені з’їздом суддів України; з’їзд адвокатів України та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначатиме по два члени Вищої ради юстиції; за посадою до складу Вищої ради юстиції входитимуть Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Ради суддів України та Генеральний прокурор України. При цьому передбачається, що Генеральний прокурор України не бере участі в голосуванні при прийнятті Вищою радою юстиції рішень стосовно суддів. Крім того, пропонується закріпити вимогу до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де більшість мають складати судді, обрані з’їздом суддів України);

- пропонується змінити існуючий порядок зняття суддівської недоторканності (надання згоди на затримання чи арешт судді здійснюватиметься Вищою радою юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України);

- у якості конституційної засади судочинства пропонується закріпити положення про автоматизований розподіл справ між суддями;

- пропонується також змінити вимоги до осіб, які можуть претендувати на посаду судді, збільшити граничний вік перебування на посаді судді, а також встановити, що добір кандидатів на посаду судді здійснюється на конкурсній основі.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” щодо національного превентивного механізму № 5409-VI від 02.10.2012

Згідно з положеннями цього Закону в Україні створено національний превентивний механізм, згідно з яким правозахисні організації отримали право без обмежень здійснювати громадський контроль за дотриманням прав і свобод осіб, які тримаються в слідчих ізоляторах, виправних установах, психіатричних лікарнях, школах-інтернатах та інших закладах закритого типу.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012

Згідно з положеннями цього Закону:

- розширено професійні права адвокатів та посилено гарантії адвокатської діяльності, забезпечено рівність адвоката з іншими учасниками кримінального провадження;

- з метою забезпечення адвокатської таємниці під час проведення процесуальних дій стосовно адвоката передбачена обов’язкова участь у них представника органу адвокатського самоврядування;

- створено незалежну систему органів адвокатського самоврядування, у яких вперше відсутні представники виконавчої, судової влади та органів місцевого самоврядування.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів” № 4874-VI від 05.06.2012

Згідно з положеннями цього Закону:

- органи прокуратури обмежено у праві ініціювати розгляд питань щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності чи про звільнення судді із посади за порушення присяги, якщо такі порушення були допущені суддею під час розгляду справи, у якій брав участь прокурор. За їх зверненнями подібні перевірки можуть здійснюватися лише якщо судова справа не перебуває у провадженні суду будь-якої інстанції або якщо закінчилися строки для подання апеляційних чи касаційних скарг на судові рішення, тобто коли рішення вже набрало законної сили. Такі зміни спрямовані на усунення можливого позапроцесуального впливу органів прокуратури на прийняття судового рішення шляхом використання дисциплінарних процедур);

- Президент України, Верховна Рада України приймають рішення про призначення, обрання суддів виключно у межах подань відповідно Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. З метою уникнення політичного впливу на процес обрання суддів передбачено ряд додаткових гарантій унеможливлення політизації процесу обрання суддів, недопущення будь-якого впливу на кандидатів на посаду судді.

Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI від 13.04.2012

В основу нового КПК України покладено:

- встановлення порядку кримінального провадження на засадах пріоритетності захисту прав і свобод людини;

- забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності сторін обвинувачення і захисту у кримінальному процесі;

- вдосконалення і оптимізація процедур кримінального провадження та підвищення оперативності та ефективності кримінального судочинства. Зокрема:

- створено рівні можливості у доведенні своєї позиції для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності (сторони кримінального провадження наділено максимально рівним (на скільки це можливо) обсягом процесуальних прав, зокрема, щодо збирання та подання доказів безпосередньо до суду, слідчий та прокурор позбавлені фактично “монопольного” права на збирання та подання доказів);

- оновлена процедура досудового розслідування (позбавлення органи прокуратури повноважень безпосередньо здійснювати досудове розслідування, об’єднані раніше відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну – досудове розслідування, скасовано необхідності прийняття формального акта для порушення кримінальної справи, запроваджено Єдиний реєстр досудових розслідувань, вдосконалено порядок проведення негласних слідчих дій, запроваджено сучасні слідчі (розшукові) дії, що відповідають вимогам часу);

- суттєво розширено судовий контроль на стадії досудового розслідування (віднесення до компетенції судді розгляду багатьох питань, які раніше приймалися одноособово слідчим чи прокурором);

- удосконалення системи запобіжних заходів (суттєве обмеження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою шляхом розширення переліку альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів (запровадження домашнього арешту, вдосконалення запобіжного заходу у вигляді застави, застосування електронних засобів контролю тощо);

- запроваджено особливі види кримінального провадження (кримінальне провадження на підставі угод, суттєве розширення кримінального провадженням у формі приватного обвинувачення);

- підвищено рівень захисту прав потерпілого та інших учасників кримінального провадження;

- посилено роль захисника (адвоката) та гарантій його незалежності;

- змінено роль прокурора в кримінальному провадженні;

- запроваджено новий порядок використання показань (суд має право використовувати та обґрунтовувати судові рішення виключно показаннями, які були отримані в суді або надані в присутності судді під час досудового розслідування, при цьому показання надані слідчому, прокурору – не мають доказової сили для суду. Як наслідок, зникає сенс застосування обману, погроз чи насильства з метою примушення осіб дати певні показання, оскільки показання, надані слідчому чи прокурору, за будь-яких умов не мають доказового значення для суду);

- запроваджено підвищені вимоги до складу суду, що здійснює судовий розгляд окремих категорій справ (стосовно високо посадовців, неповнолітніх);

- вдосконалено судове провадження (ліквідовано можливість повернення справи на додаткове розслідування, запроваджено суд присяжних тощо);

- зменшені строки кримінального провадження;

- запроваджено використання сучасних технологій у кримінальному судочинстві (проведення процесуальних дій як на досудовій, так і судовій стадіях процесу в режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, електронних засобів контролю при обранні стосовно особи запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, в тому числі домашнього арешту тощо).

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності” №4025-VI від 15.11.2011

Прийняття цього закону стало важливим етапом у реалізації державної політики щодо захисту підприємців від протиправного тиску правоохоронних органів та пожвавлення інвестиційного клімату в Україні. Згідно з зазначеним законодавчим актом було суттєво гуманізована відповідальність за вчинення правопорушень у сфері господарських діяльності: низка складів злочинів була декриміналізована (в тому числі “товарна” контрабанда), по іншим – встановлено основне покарання виключно у виді штрафу замість позбавлення волі).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010

Основними здобутками судової реформи можна вважати наступне:

- запроваджена прозора та конкурсна система добору кандидатів на посаду судді та спеціальне навчання кандидатів;

- ліквідована громіздка система кваліфікаційних комісій суддів та утворено єдиний орган, відповідальний за здійснення добору кандидатів на посаду судді, – Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

- роль Президента України та Верховної Ради України у процесі призначення та обрання суддів зведена до церемоніальної функції, оскільки вони позбавлені можливості приймати будь-які інші рішення, окрім тих, які були запропоновані на їх розгляд органами, відповідальними за формування професійного суддівського корпусу – Вищою радою юстиції та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

- закладено новий механізм формування складу Вищої ради юстиції з метою збільшення у ній кількості представників судової влади серед тих членів, які призначаються за квотами різних органів влади;

- просування суддів на посаді, тобто їх переведення у суди вищого рівня, підпорядковано об’єктивним критеріям, у якості яких передбачено, зокрема, стаж роботи на посаді судді;

- розпуск військових судів, існування яких не узгоджувалося із положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;.

- удосконалено процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;

- вдосконалено процесуальне законодавство, що створило передумови для формування єдиного підходу щодо застосування норм матеріального права вищими спеціалізованими судами та створило можливості формування єдиної судової практики;

- вирішено питання про касаційну інстанцію у цивільних та кримінальних справах, якою до проведення судової реформи був Верховний Суд України (створено касаційну інстанцію у цивільних і кримінальних справах – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ);

- підпорядковано Державну судову адміністрацію України судовій владі;

- підвищено роль суддівського самоврядування та посилено його участь в адмініструванні судової системи шляхом підпорядкування органів, відповідальних за забезпечення діяльності судів; саме на підставі рекомендацій органів суддівського самоврядування Вища рада юстиції призначає та звільняє суддів на адміністративні посади;

- на законодавчому рівні закріплено процедуру призначення та звільнення суддів на адміністративні посади;

- встановлено порядок підвищення розмірів заробітної плати суддів, який з огляду на економічну ситуацію розподілено на декілька етапів.

- у результаті внесення змін до процесуальних законів України відбулося істотне скорочення строків та спрощення розгляду справ у порядку цивільного, адміністративного і господарського судочинства з метою надання громадянам можливості більш оперативного захисту порушених прав та забезпечення їхнього права на розгляд справи у розумні строки;

- зменшено роль голів судів у процесі розгляду справ, що призвело до зростання авторитету і незалежності судді;

- запроваджено автоматизовану систему розподілу справ, яка спрямована на забезпечення об’єктивності передачі справ суддям та неможливості впливу на цей процес сторонніх осіб;

- внесено зміни до процесуальних законів, спрямовані на запровадження скорочених процедур судового розгляду (удосконалення наказного провадження у цивільному процесі, запровадження скороченого провадження у адміністративному процесі) окремих нескладних категорій справ, а також коригування окремих процесуальних прав сторін та встановлення часових рамок їх здійснення з метою боротьби із затягуванням справ та підвищенням ефективності судового розгляду.

Андрій ПОРТНОВ © 2017. Всі права захищені