Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

 

І. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141) такі зміни:

  1. Пункт 27 частини першої статті 85 викласти у такій редакції:

“27) утворення, реорганізація та ліквідація судів загальної юрисдикції, а також визначення мережі судів загальної юрисдикції;”.

  1. У статті 106:

1) пункт 23 частини першої виключити;

2) у частині четвертій цифру “23” виключити.

  1. У статті 124:

1) частину четверту після слова “присяжних” доповнити словами “у випадках, передбачених законом”;

2) частину п’яту доповнити реченням такого змісту:

“Судове рішення може бути скасоване або змінене лише судом у порядку та на підставах, передбачених законом.”

  1. Статтю 125 викласти у такій редакції:

“Стаття 125. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та інстанційності.

У системі судів загальної юрисдикції діють Верховний Суд України, апеляційні та місцеві суди.

Утворення, реорганізація чи ліквідація судів загальної юрисдикції, а також визначення їх мережі здійснюється законом, проект якого вноситься Президентом України на підставі та відповідно до подання Державної судової адміністрації України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції та судом касаційної інстанції є Верховний Суд України, який у встановленому законом порядку забезпечує однакове застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції, а також здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд України забезпечує апеляційний перегляд судових рішень, ухвалених апеляційним судом як судом першої інстанції.

Апеляційний суд забезпечує апеляційний перегляд судових рішень, ухвалених місцевим судом. Апеляційний суд може розглядати справи як суд першої інстанції лише у випадках, передбачених законом.

Місцевий суд як суд першої інстанції здійснює розгляд всіх категорій справ, які належать до юрисдикції судів.

Суд загальної юрисдикції не може виконувати функції різних інстанцій щодо розгляду однієї і тієї ж справи.

У судах загальної юрисдикції у порядку, передбаченому законом, запроваджується спеціалізація суддів щодо розгляду окремих категорій справ.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським Статутом Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року”.

  1. У статті 126:

1) частину другу після слів “у будь-який спосіб забороняється” доповнити словами ” і за такі дії винні особи притягуються до юридичної відповідальності, передбаченої законом. Ніхто не вправі вимагати від судді звіту по конкретній справі “;

2) частину третю викласти у такій редакції:

“Суддя, за дії чи бездіяльність, пов’язані із здійсненням правосуддя, не може бути без згоди Вищої ради юстиції затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Підстави та порядок надання чи відмови у наданні Вищою радою юстиції згоди на затримання чи арешт судді визначаються законом”;

3) у частині четвертій слова “та суддів, які призначаються на посаду судді вперше” виключити;

4) частини п’яту, шосту замінити частинами п’ятою-сьомою такого змісту:

“Суддя звільняється з посади органом, що його призначив, у разі:

1) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

3) порушення суддею вимог щодо несумісності;

4) притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення передбаченого законом дисциплінарного правопорушення, несумісного з подальшим перебуванням судді на посаді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

6) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

7) ненадання суддею згоди на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду загальної юрисдикції, в якому він займає посаду.

Повноваження судді припиняються у разі:

1) смерті судді;

2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються також у разі закінчення строку, на який його призначено, але не раніше дня набуття повноважень судді Конституційного Суду України особою, яка призначена замість нього”.

У зв’язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою.

  1. У статті 127:

1) у частині третій:

слова “рекомендований кваліфікаційною комісією суддів” замінити словами “призначений Вищою радою юстиції”;

слова “двадцяти п’яти років” замінити словами “тридцяти років”;

слова “три роки” замінити словами “п’ять років”;

2) частину четверту викласти у такій редакції:

“Добір кандидатів на посаду судді здійснюється Вищою радою юстиції на конкурсній основі в порядку, встановленому законом “.

  1. Частину першу статті 128 замінити частинами першою, другою такого змісту:

“Стаття 128. Призначення на посаду судді суду загальної юрисдикції здійснюється безстроково Вищою радою юстиції.

Переведення судді до іншого суду загальної юрисдикції здійснюється Вищою радою юстиції. Переведення судді до іншого суду здійснюється лише за його згодою, у тому числі й у випадках ліквідації чи реорганізації суду загальної юрисдикції, в якому він займає посаду. Переведення судді до суду вищої інстанції здійснюється лише на конкурсній основі в порядку, визначеному законом”.

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

  1. У статті 129:

1) у частині третій:

пункт 8 після слів “встановлених законом” доповнити словами “у яких касаційне оскарження рішення суду не допускається”;

доповнити пунктами 10, 11 такого змісту:

10) розумність строків, а також закріплення у законі заходів, які у випадку порушення цих строків забезпечують прискорення здійснення судочинства або виплату компенсації;

11) автоматизований розподіл справ між суддями;”;

2) у частині четвертій слова “в судах окремих судових юрисдикцій” виключити;

3) доповнити частиною п’ятою такого змісту:

“Держава сприяє спрощенню порядку здійснення судочинства та його уніфікації, крім передбачених законом випадків, обумовлених специфікою окремих категорій справ”.

У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою.

4) частину шосту після слів “юридичної відповідальності” доповнити словами “, передбаченої законом”.

  1. У статті 130:

1) у частині першій слова “окремо визначаються видатки на утримання судів” замінити словами “видатки на утримання судів визначаються окремо для кожного суду”;

2) доповнити частиною другою такого змісту:

“Для забезпечення врахування потреб судів Державна судова адміністрація України бере участь у розробці проекту закону про Державний бюджет України. Державна судова адміністрація України при здійсненні своїх повноважень підконтрольна і підзвітна з’їзду суддів України, який призначає на посаду і звільняє з посади голову цього органу”.

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

3) доповнити частинами четвертою, п’ятою такого змісту:

“Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України, скликання якого проводиться у встановленому законом порядку на засадах відкритого та самостійного обрання суддями кожного суду загальної юрисдикції своїх представників для участі в його роботі.

Збори суддів суду загальної юрисдикції вирішують питання призначення на посаду та звільнення з посади голови відповідного суду та його заступників. Порядок та підстави реалізації зборами суддів цих повноважень визначаються законом”.

10.Статтю 131 викласти у такій редакції:

“Стаття 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:

1) здійснення конкурсного добору кандидатів на посаду судді та призначення суддів на посади;

2) переведення суддів;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів;

4) прийняття рішення стосовно порушення суддею вимог несумісності;

5) надання згоди на затримання чи арешт судді за протиправні дії чи бездіяльність, пов’язані із здійсненням правосуддя;

6) звільнення суддів з посад.

Рішення Вищої ради юстиції з питань, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті приймаються шляхом таємного голосування.

Вища рада юстиції складається з п’ятнадцяти членів. З’їзд суддів України обирає до Вищої ради юстиції вісім членів, забезпечуючи при цьому представництво суддів судів загальної юрисдикції різних інстанцій. З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів, юридичних наукових установ і правозахисних громадських організацій обирає до Вищої ради юстиції сім членів, три з яких є представниками правозахисних громадських організацій.

Члени Вищої ради юстиції обираються строком на п’ять років. Особа не може бути обрана до складу Вищої ради юстиції більш ніж два рази. Обрання особи до складу Вищої ради юстиції здійснюється шляхом таємного голосування.

Вимоги до особи, яка може бути обрана членом Вищої ради юстиції, встановлюються законом.

Члени Вищої ради юстиції здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть обіймати будь-які інші оплачувані посади, займатися будь-якою діяльністю, яка має на меті отримання прибутку (крім наукової, викладацької та творчої діяльності), а також займатися іншою діяльністю, яка визначена законом як несумісна з посадою члена Вищої ради юстиції.

За членами Вищої ради юстиції, обраними з’їздом суддів України, на час здійснення повноважень зберігається статус судді та місце роботи, однак вони не вправі здійснювати правосуддя”.

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

  1. Цей Закон набирає чинності через шістдесят днів з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 5 розділу І цього Закону та пункту 5 частини першої статті 131 Конституції України (зі змінами, внесеними цим Законом), які набирають чинності через один місяць із дня, наступного за днем сформування складу Вищої ради юстиції відповідно до Конституції України (зі змінами, внесеними цим Законом), але не раніше набрання чинності законом, який визначає підстави та порядок надання чи відмови у наданні Вищою радою юстиції згоди на затримання чи арешт судді.
  2. З дня набрання чинності цим Законом набувають статусу суддів, призначених безстроково, всі судді судів загальної юрисдикції, призначені на посади суддів вперше, в яких до дня набрання чинності цим Законом не закінчився п’ятирічний строк перебування на посадах суддів, а також судді судів загальної юрисдикції, в яких на день набрання чинності цим Законом закінчився п’ятирічний строк перебування, однак вони в установленому законом порядку звернулися щодо їх рекомендування для обрання на посади суддів безстроково, не отримали відмову у рекомендуванні та рішення щодо їх обрання не прийнято до дня набрання чинності цим Законом.
  3. Передбачені частиною третьою статті 127 Конституції України (зі змінами внесеними цим Законом) вимоги до осіб, які можуть бути рекомендовані на посаду судді, не поширюються на осіб, які склали кваліфікаційний іспит до набрання чинності цим Законом, а також на осіб, щодо яких до дня набрання чинності цим Законом внесено подання про призначення на посаду судді вперше. Такі особи у встановленому законом порядку призначаються на посади суддів безстроково.
  4. Судді судів загальної юрисдикції, обрані безстроково, а також судді Конституційного Суду України продовжують здійснювати свої повноваження до їх звільнення з посад чи припинення їх повноважень на посадах з підстав та в порядку, передбачених Конституцією України (зі змінами, внесеними цим Законом). Звільнення суддів судів загальної юрисдикції, обраних безстроково, при настанні зазначених підстав, здійснюється Вищою радою юстиції.
  5. Суди загальної юрисдикції, в тому числі спеціалізовані суди, продовжують здійснювати свою діяльність до дня прийняття Верховною Радою України закону про визначення мережі судів загальної юрисдикції, а також врегулювання порядку передачі справ та інших процесуальних документів, що знаходяться на розгляді в судах загальної юрисдикції, які підлягають ліквідації чи реорганізації.
  6. До набрання чинності законом, що визначає дисциплінарні правопорушення суддів, несумісні з подальшим перебуванням судді на посаді, суддя може бути звільнений з посади Вищою радою юстиції за порушення присяги судді у разі встановлення Вищою радою юстиції за результатами перевірки фактів, які свідчать про порушення суддею присяги.
  7. Матеріали про призначення на посаду судді вперше, про обрання на посаду судді безстроково, про переведення судді до іншого суду, а також про звільнення з посад суддів судів загальної юрисдикції, які до дня набрання чинності цим Законом не розглянуті Президентом України чи Верховною Радою України, у тижневий строк передаються до Вищої ради юстиції, яка впродовж одного місяця з дня їх отримання приймає відповідні рішення, без необхідності подання до Вищої ради юстиції додаткових матеріалів.
  8. Матеріали, пов’язані із призначенням суддів на посади вперше, обранням на посаду судді безстроково, переведенням суддів чи притягненням суддів до дисциплінарної відповідальності, які до дня набрання чинності цим Законом не розглянуті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, у двотижневий строк передаються до Вищої ради юстиції та розглядаються нею у порядку, визначеному законом.
  9. Матеріали щодо надання згоди на затримання чи арешт судді суду загальної юрисдикції, судді Конституційного Суду України, які до дня набрання чинності підпункту 2 пункту 5 розділу І цього Закону та пункту 5 частини першої статті 131 Конституції України (зі змінами, внесеними цим Законом) не розглянуті Верховною Радою України, у тижневий строк передаються до Вищої ради юстиції, яка впродовж двох тижнів з дня їх отримання приймає відповідні рішення.Вища рада юстиції приймає рішення щодо всіх переданих їй матеріалів щодо надання згоди на затримання чи арешт судді, незалежно від того, чи по’вязані дії або бездіяльність судді із здійсненням правосуддя.
  10. У шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом у встановленому законом порядку скликаються та проводяться з’їзд суддів України та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів, юридичних наукових установ і правозахисних громадських організацій для призначення членів Вищої ради юстиції відповідно до статті 131 Конституції України (зі змінами, внесеними цим Законом).При цьому участь у з’їзді суддів України беруть делегати, які обираються від кожного суду загальної юрисдикції загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування у співвідношенні один делегат від десяти суддів. Якщо кількість суддів у суді загальної юрисдикції є меншою десяти, то обирається один делегат.У разі, якщо впродовж трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, Верховною Радою України не буде прийнято закон, який визначає порядок скликання та проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів, юридичних наукових установ і правозахисних громадських організацій, такий з’їзд скликається Національною академією правових наук України. При цьому участь у з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів, юридичних наукових установ і правозахисних громадських організацій беруть делегати, які обираються відповідними юридичними вищими навчальними закладами, юридичними науковими установами і правозахисними громадськими організаціями шляхом таємного голосування у співвідношенні один делегат від кожного з цих суб’єктів. У цьому випадку проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів, юридичних наукових установ і правозахисних громадських організацій та обрання ним членів Вищої ради юстиції здійснюється за правилами, передбаченими законом для проведення з’їзду суддів України.
  11. Вища рада юстиції, сформована до набрання чинності цим Законом, здійснює повноваження, визначені пунктами 1 – 4, 6 частини першої статті 131 Конституції України (зі змінами, внесеними цим Законом) до сформування Вищої ради юстиції відповідно до Конституції України (зі змінами, внесеними цим Законом) після чого припиняє свою діяльність.Вища рада юстиції вважається сформованою відповідно до Конституції України (зі змінами, внесеними цим Законом) після складення присяги не менш як двома третинами від загальної кількості її членів, передбаченої Конституцією України.